РИЗНИК, КА,
Ризник, ка, м.
1) Ризничій, хранитель ризницы.
2) Шьющій церковныя облаченія.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 16.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РИЗНИЦЯ, ЦІ, →← РИЗКА, КИ,